Філософська лірика

А щастя не живе, де ненавість панує,
І на одинці там любов сумує.
Підозри, підлість, заздрість, горе, сльози,
Там небо темне й вічні грози.

А де любов живе, там сонце ніжне сяє,
Й чужих людей як рідних  зігріває.
Дарує радість, щастя,  вдачу, щиру долю,
Залиште зло, любіть, ідіть на волю!


.

Читати далі

Філософська лірика

Мені не шкода, що роки пройшли.
А жаль, що я зробив так мало.
Вітри мої десь мрії віднесли,
Осіннім листям їх позасипало.

Філософська лірика

Веселкові кольори минули,
Літній дощ давно вже відшумів,
На порозі стала сива осінь
І її я з радістю зустрів.

Гріють душу голоси онуків,
Не лякають грози і вітри,
Бо надію маю, що і осінь,
Дні яскраві може принести.

Філософська лірика

Не буває полум’я без іскри ,
А любові не буває без тепла.
Дощику немає без хмаринки,
І немає квітів без стебла.

Все пов’язано в одне єдине,
Світ наповнений добром і злом.
А залежить все лише від людини,
В злобі жити чи іти з добром?

Філософська лірика

Думки летять, що дні минають,
Багато що я не зробив!
Уже онуки підростають,
А я неначе ще й не жив!

І тягнуться думок сплетіння
У ту далеку світлу даль,
Де я зростав, пустив коріння,
Де ранки чисті, мов кришталь.

Де мами посмішка, як сонце,
І ясні безтурботні дні,
Де щастя я тримав в долоньці
Читати далі

Філософська лірика

Лелеки знову відлітають,
Знімаються у синю даль,
Крильми зажурливо махають,
Неначе кажуть нам: "Чекай!
Чекай коли минуть морози, 
Зимові бурі відгудять,
Ми повернемося в гніздечка,
Бо знаємо, що нас тут ждуть!"

Філософська лірика

Дорога до Раю пряма не буває,
Бо заздрість з брехнею по стежках гуляє,
Мамона там править і чинить розбій,
Заманюють в пекло прислужників рій.

Устелюють підлістю рівну дорогу
І грішми відводять від Раю порогу,
Говорять, що золото щастя дає,
А правда із чесністю біль завдає.

Пройти цю дорогу не кожен зуміє!
Лиш той все здолає, хто суть зрозуміє,
Що щастя в любові, у дружбі, родині
Читати далі

Філософська лірика

Скоро осінь, літо тане
І зникають промінці,
Знову день короткий стане,
Візьме осінь олівці.

Намалює  хмари, вітер,
Ліс в яскравих кольорах,
Уквічає листя в бісер
І пройдеться по дворах...

Філософська лірика

Мене болить від підлості і зради
І від людей пустих душа болить,
Хвалебних слів летять від них тиради
Але чекають миті щоб вкусить.

Щоб яду й бруду запустити в душу,
Честь і добро ногами затоптать,
Та я все рівно всю ту нечисть струшу
І правда завжди буде розквітать!

Філософська лірика

Старий скрипаль на скрипці грав,
Неначе це робив востаннє.
Все ноти вище й вище брав...
Співала скрипка про кохання.

Про соловїний спів в гаю,
Весняні дні і літні ночі,
І юності веселі дні,
І милої чарівні очі...

Гуділа міста круговерть,
Стояли літні дні чудові,
А люди йшли й до їх сердець
Читати далі

Філософська лірика

Льётся ручьями грустная песня,
Что было с нами - все нам известно. 
Но впереди ещё тягнеться путь,
Будут дожди, и ветра будут дуть.

Будет и  солнышка песня звучать,
В будущем будет кто-то нас ждать.
Капельки счастья найдем мы в пути,
С ним веселее  дорогой  идти.

Філософська лірика

Никогда не сдавайтесь,
Не сходите с пути.
Вам еще предстоит
Свое счастье найти.

Даже если преграды
На вашем пути -
Не сдавайтесь, не прячтесь,
Их  надо пройти.

За теченеем плыть -
Это проще, легко,
Но относит оно
Читати далі