Пейзажна лірика

Вже листопад, опало листя,
І хмари в небі, наче сталь,
Дощ не втихає, й вітер в спину
Несе хмарини десь у даль.

Тремтять від холоду берізки,
І почорніла вже трава.
Гукає вітер стоголосий,
Що скоро вже прийде зима.

Пейзажна лірика

А сонечко скупе вже нині стало,
За чорні хмари поховало промінці...
Іще недавно ясно вигравало,
Тепер змінилось зовсім у лиці.

Морозець покривалом білим,
Вночі застелює село й поля.
Дерева вкрилися холодним сріблом, 
І нині замерзає вже земля.

Пейзажна лірика

До зими наблизилася осінь,
Наступила передзим'я мить,
А берізка ще сумує досі
І роса, немов сльоза, бринить.

Не гудуть вже верби у долині
І не чути птахів голосів.
Відлетіли... Нині на чужині
До весняних сонячних часів.

Звеселяє погляд мій калина,
Хоч опав вже золотистий лист.
Та стоїть вона, немов дівчина,
Читати далі

Пейзажна лірика

Розплітає вітер у верби волосся 
І на землю впали вже холодні роси,
Зібране в коморах золоте колосся
І панує нині різнобарвна осінь.

Пейзажна лірика

Закохана осінь щось травам шепоче,
Про щось потаємне повідати хоче.
Мабуть, що закохана щиро вона:
Із вітром весела,  без нього - сумна!

Свої кращі шати на себе оділа
І золотом сяючим ліс нарядила,
Дарунками щедрими вкрила поля,
У фарбах  яскравих квітує земля.

Закохана осінь по місту гуляє,
І ніжну мелодію щастя співає...

Читати далі

Пейзажна лірика

Квітнуть каштани, квітне бузок,
Двір став неначе з добрих казок...
Мов чарівник до нас завітав,
Землю і сад цвітом вквічав...

Сонечко весело в небі сіяє,
Променем-золотом нас звеселяє...
Травень дарує нам всю цю красу:
Трави духмяні і вранці росу...

Пейзажна лірика

Весняним вітром вже дихнуло
І набубнявілись бруньки,
Ще мить - появляться листочки
І потечуть весни струмки...

В гніздечка птахи повернуться,
Свій спів чудовий  принесуть.
Від сну сади усі проснуться
І цвітом рясним зацвітуть!

Пейзажна лірика

А незабаром буде травень,
Почне бузок довкіл цвісти.
Залишу всі буденні справи,
Полину в гай, щоб спокій там знайти.

Вдихнути вітру свіжий подих,
Помилуватись садом, що цвіте.
Посидіти над річкою, що води
Десь вдалину свої несе...

Пейзажна лірика

Десь посеред ночі тиша причаїлась, 
Вбралось небо в зорі, верби похились,
Спить село дрімає посеред долини
І убрались трави у роси краплини.

Пейзажна лірика

Зима змінилася весною,
У січні дощик моросить
І плине сніг разом з водою,
І цього нам не зупинить!

Я знаю: будуть ще морози!
І снігом буде ще мести!
Та геть ще трішки, й зблиснуть грози
Дощами ніжної весни.

Пейзажна лірика

Ну вот и всё - зима, морозы,
Парк городской наш опустел.
Склонились белые березы,
Их вид заметно побледнел...

Озябло озеро лесное,
Покрылось инеем и льдом.
Вода заплещется не вскоре,
И долго ждать весенний гром!

Отныне  тут зима хозяйка,
Прекрасна, но и холодна...
Свое возмет, ведь не лентяйка -
Читати далі

Пейзажна лірика

Вот снова утро…
Рассвело,
Прогнало солнышко…
Туман,
И травы в ожерелье…
Из росы
Склонились к моим
Ногам.
Я осторожно там
Пройду
Чтоб не нарушить
Тишину,
Читати далі