23 Чер, 2015 в 12:29
Анастасия Мирошниченко
Рейтинг 3.8
Додати в друзі
Повідомлення
Вірші
Друзі
Спільноти
Інформація
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

14 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось ~/root/
    14 Чер, 2015 13:49
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

Ми вже не протилежні полюси

Любовна лірика

12 Чер, 2015
Ми вже не протилежні полюси.
Ми вже не дві зневірені надії.
Нічого в неба більше не проси,
не підіймай до нього навіть вії.

Тепер воно нас вдвох вперед веде
щоб ми з тобою разом осягнули:
«прийдешнє все люби - воно пройде,
минулим не печалься – промайнуло…»
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

12 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось Анастасія Русланівна
    12 Чер, 2015 15:04
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

Осіннє листя падало додолу

Філософська лірика

12 Чер, 2015 0
Осіннє листя падало додолу,
згасало світло сонячного дня…
А я летіла в потязі додому.
Ми вдвох раділи – я й моя земля.
Сусідка по купе читала книгу,
А я була не в змозі, хоч і так люблю…
Мені б у серці розтопити кригу
й побачити скоріш мою рідню.
Потроху остигає моя кава
без цукру і ледь-ледь міцна.
В розчинене вікно змією лізе пара
й такою ж змійкою - в думки печаль нічна.
І я вже майже почала прохати
Читати далі
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

14 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось Михаил Винницкий
    14 Чер, 2015 09:17
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

А после празднеств в моей комнате печаль…

Філософська лірика

12 Чер, 2015 0
А после празднеств в моей комнате печаль…
Я всё теряюсь где-то между грёзами…
не манит вовсе чуть остывший чай
и пахнет умирающими розами.
Не льются звуки милых голосов
и не звенит торжественно хрусталь,
и двери все закрыты на засовы…
А после празднеств в моей комнате печаль…
А после празднеств в моей комнате тоска
звучит туго натянутой струною…
она должна скорей мне стать близка,
чтоб всё пошло своею чередою…
Ах, мне грустить, наверно, не к лицу…
Читати далі
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

14 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось Михаил Винницкий
    14 Чер, 2015 09:17
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

Не говори мені красивих слів

Любовна лірика

12 Чер, 2015 0
Не говори мені красивих слів.
Повір, я не заради них з тобою.
Ти, певно, ще второпати не встиг:
краса так часто виявляється пустою…
Я вже не хочу жити навмання
і як сліпа ходити за тобою.
Я ще люблю із ночі й до рання,
але тепер перед світанком я вже встою…
Душа мов скам’яніла і болить..
Хіба кохання так стріляє в серці?
Ще мить.. ще мить й воно згорить!
А молодість зостанеться в люстерці…
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

14 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось Михаил Винницкий
    14 Чер, 2015 09:17
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

На вулицях старого міста Лева

Любовна лірика

12 Чер, 2015 0
Згадай, коханий, як п’янив нас львівський вечір,
як він вдихав у кров палку жагу.
Він - швидкоплинний й одночасно безкінечний,
запрошував на каву нас гірку.
Ми зачаровані блукали поміж мас,
нам усміхалась молодість рожева…
Згадай, як непомітно сплинув час
на вулицях старого міста Лева.
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

14 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось Ruzhena
    14 Чер, 2015 18:56
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

Відчувай мої дотики...

Любовна лірика

12 Чер, 2015 0
Відчувай мої дотики, нехай кожен вдих
летить в наш шалений рай.
Якщо любиш – ховай від усіх,
а цінуєш – ціни не складай.
Так ще колись писав сонетний майстер:
«Торг відчуттям – кохання напоказ».
Від злих очей пов’януть навіть айстри,
що говорити вже, коханий мій, про нас?
Хай світ не знає сподівань юнацьких,
бо легко їх на щепки розіб’є .
Кохай мене по-справжньому: зненацька.
Лиш те, що в серці, істинно твоє.
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

12 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось Анастасія Русланівна
    12 Чер, 2015 15:04
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

Памяти Марины Цветаевой

Філософська лірика

10 Чер, 2015 0
В моих руках, как идол, Ваша книга
Уже не первый день, не первый год,
Устав от суеты людского мира,
и переполнив амфору забот,
Я обращаюсь к Вашему искусству –
Оно – огонь, а Вы - мой Прометей,
За лесть Вы не сочтите мои чувства,
кумир несметного количества людей.
В безумной тесноте людских волнений,
О, мудрая, Вы учите нас жить!
Спасибо, мэтр, Вам за вдохновенье
И за приют для раненной души!
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
  • Відкрити
  • Додати у соцмережі
  • Додати у вибране
  • Додати у спільноту

Анастасия Мирошниченко

Рейтинг3.8

12 Чер, 2015 12:29 (записи)
  • Коментарі - 0
  • Cподобалось Анастасія Русланівна
    12 Чер, 2015 15:04
  • Не сподобалось - 0
  • Підняття вверх - 0

Нам все пишуть листи із далеких країн...

Філософська лірика

10 Чер, 2015 0
Нам все пишуть листи із далеких країн,
Та вони ще, напевно, не знають:
цей світ - презентація снів і руїн -
тут більше нічого немає...

Наша пам'ять вже вицвіла і потріскалась,
ніби фарба шедеврів Відродження.
"Ми блаженні!" - отак наша сповідь закінчилась -
сповідь техно-людей без походження.

Нас годують чужими взірцями краси,
нас з чужими піснями колишуть
чи то рідні, чи зовсім чужі голоси,
Читати далі
  • Рейтинг за сьогодні0
  • Рейтинг за тиждень0
  • Рейтинг за місяць0
  • Рейтинг за рік0
Додати вірш